Дана ідея ведення бізнесу по вирощуванню глив підходить абсолютно для всіх. Обмежень тут практично немає.
З початкових необхідних для вирощування глив ресурсів можна виділити: поліетиленові мішки, солома пшениці або ячменю, подрібнені стебла кукурудзи, чи лушпиння соняшника, або все це разом, міцелій – компостний або зерновий, купується заздалегідь, лампи денного світла, обігрівач, якщо вирощувати гливи планується круглий рік. Бажані ресурси: січкарня, або щось схоже, велика ємність для запарювання соломи.
Початковий капітал може бути будь-який. Поліетиленові мішки коштують копійки. Міцелій теж не дорий, 100 грам міцелію коштує – приблизно 1 – 1,5 долара.
Для початку потрібно визначитися з місцем, де будуть вирощуватися гливи. Вимога тільки одна – можливість підтримувати постійну температуру. Це може бути теплиця, утеплений сарай, підвал. Зазвичай гливи вирощують в підвалах.
Отже, визначилися з місцем, прикупили поліетиленові мішки розміром 40 на 80 см, треба сказати, що їх краще робити самому з рукавів плівки, далі знайшли зав’язки для мішків, купили сам міцелій, який після покупки відразу відправляємо в холодильник.
Тепер один з найскладніших процесів – потрібно приготувати субстрат – власне те, в чому будуть рости наші гриби.
Візьмемо, для прикладу, солому. Подрібнюємо її до фракції 3 – 8 см. Набиваємо її у пластикові мішки – такі, в яких зберігають борошно або цукор. Набиті і зав’язані мішки поміщаємо в бак для запарювання, зверху потрібно покласти гніт, заливаємо водою. Воду нагріваємо до 60-70 градусів, тримаємо таку температуру 6-7 годин. Після цього воду зливаємо, а субстрату даємо час охолонути до 22-28 градусів – це займе близько 10-12 годин. Важлива ще правильна вологість субстрату – вона повинна складати близько 70%, тому важливо дати час, щоб відійшла зайва вода. Перевірити вологість можна так – беремо в руку субстрат і стискаємо – вода повинна виступити між пальцями крапельками. Якщо вода стікає струмочками – вологість занадто висока.
Міцелій виймаємо з холодильника приблизно за добу до посадки. Коли він нагрівається до кімнатної температури, його ретельно розминають.
Далі робимо грибні блоки з поліетиленових мішків. На дно засипаємо кілька жмень субстрату, далі рівномірно розсипаємо невелика кількість міцелію (від країв до центру), ще кілька жмень субстрату, легенько утрамбовуємо (просто для того, щоб не було порожнеч), знову міцелій, субстрат, утрамбовуємо і так поки не заповниться мішок (залишайте місце для зав’язок!). Останнім – верхнім шаром повинен бути субстрат. Мішок зав’язуємо. Приблизно через добу потрібно буде зробити 8 – 10 надрізів довжиною 5-7 см. в шаховому порядку.
Взагалі оптимальним вважається, коли вага міцелію складає 3-5% від маси субстрату.
Тепер пора переміщати блоки в приміщення для інкубації. У такому приміщенні підтримується температура 20-22 градуси, вологість у приміщенні повинна бути близько 80%, періодична вентиляція. Освітлення не обов’язково. Мішки розставляються не впритул, між ними має бути відстань хоча б 10 см. Коли міцелій розростається – температура всередині блоків зростає. Важливо контролювати, щоб вона не перевищувала позначку 30-35 градусів.
Через два тижні зазвичай міцелій розростається, починають формуватися плодові тіла. Тепер температуру можна знизити до 15-17 градусів, а вологість потрібно підвищити до 90-95%. Для освітлення використовують лампи денного світла, освітлення – не менше ніж 10 годин на добу. Також необхідно регулярно провітрювати приміщення.
Ще через 2 тижні можна знімати перший урожай або, як ще кажуть, першу хвилю. Гливи кожен знімає по своєму – хтось зрізає весь наріст з грибами, хтось «викручує» їх по одному. Одного рецепту немає, кожен діє так, як йому підкаже досвід.
Коли перший урожай зняли – добре провітрюється приміщення і чекаємо другої хвилі, яка починається ще через 2 тижні.
Перші дві хвилі найбільш урожайні – за цей період знімається близько 80% врожаю. Після 4-ї хвилі блоки можна відправляти на город в якості добрива, замінюючи їх новими. Таким чином, процес виходить безперервним та безвідходним.
Ніяких додаткових нюансів і секретів в цій технології немає.
Є ще технологія вирощування глив на колодах, але вона дещо складніша, та й не у всіх відразу виходить вирощувати гриби таким чином.
Реалізовувати вирощені гливи можна як самому – продаючи їх на ринку, так і здаючи їх оптовикам чи поставляти у ресторани чи кафе.
Пропонуємо переглянути відео про одну з ферм з вирощування глив в Росії, для того щоб мати уявлення про що йдеться:
Всім зацікавленим, допоможу з придбанням якісного посівного матеріалу (міцелію), або готових грибних блоків. Прохання писати сюди: m_buy@ukr.net