Розведення та продаж шиншил – високоприбутковий бізнес

Маленьким, пухнастим тваринкам з Південної Америки – шиншилам в житті не пощастило. Їх хутро настільки цінується на світовому хутровому ринку, що навряд чи навіть кожна друга з них помирає природною смертю. Однак не будемо про сумне. Перефразовуючи відоме прислів’я, скажемо: що шиншилам – погано, то людям – добре і вигідно. Особливо тим, хто займається їх розведенням. При нинішніх цінах на хутро шиншил, можна вважати цей бізнес високоприбутковим. У такому разі, чому ним не займається більшість підприємців?

Справа в тому, що розведення шиншил як бізнес – це довгостроковий проект. Одна самка шиншили здатна народжувати на світ від чотирьох до шести дитинчат три рази на рік, але найчастіше, це буває всього лише один раз на рік. У середовищі тих, хто займається розведенням шиншил, це вважається нормальним.

Догляд за шиншилами

Шиншил можна тримати де завгодно, навіть у міській квартирі. Звірятко абсолютно не пахне, так як у нього немає потових залоз, дуже охайне, акуратне, і не вимагає надто пильної уваги. Шерсть у шиншил не випадає.

Вимоги до приміщення:

• Сухе, опалювальне приміщення без протягів.
• Клітки розміром не менше п’ятдесяти сантиметрів з кожного боку.

Для годування однієї шиншили досить пари столових ложок сухого корму в день. Весь процес догляду зводиться до нескладних дій:

• Щодня: нагодувати, напоїти, прибрати.
• Щотижня: поміняти стружку в клітці.
• Щомісяця: поміняти або пропустити через сито і прожарити на вогні дрібний пісок, у якому шиншили купаються.
• Один раз на півроку: провести дезінфекційну обробку клітини.

Це обов’язково потрібно знати:

Здатність до дітородіння у самок шиншили настає у піврічному віці. Час виношування становить близько чотирьох місяців. Через три місяці молоде потомство поміщається в окремі клітки, а ще через чотири – у семимісячному віці визначають долю звірків. Потрібно врахувати, що на хутро йдуть в основному самці, самки залишаються для розведення. Міцних, активних особин залишають на плем’я, інших реалізують. Нормальною сім’єю шиншил для розведення вважають одного самця і чотирьох самок. Годувати звірків можна також травою або сіном, комбікормом. Підраховано, що за рік шиншила з’їдає близько дванадцяти кілограмів трави, і шість кілограмів комбікорму. Погодьтеся, це зовсім невеликі витрати. І ще, тримати шиншилу на руках не рекомендується, але якщо захочете все ж потримати, то ловить звірка або за хвіст, або за вухо.

Слабкі і сильні сторони шиншиллового бізнесу.

Сильні сторони:

• Висока вартість даної продукції
• Дешеві корми
• Достатня стабільність собівартості виробництва
• Наявність власного приміщення, придатного після відповідного ремонту до утримання та розведення шиншил
• Простота і легкість в розведенні

Можливості:

• Поступове розширення виробництва та відповідне збільшення прибутку
• Можливий перехід від реалізації шкурок до пошиття та реалізації хутряних виробів, тим самим підвищуючи рентабельність у кілька разів
• Кінцевою метою розведення шиншил, основним завданням є отримання готового продукту – цінних хутряних шкурок, а також племінних тварин, що, відверто кажучи, одне без іншого неможливо.

Слабкі сторони:

• Можливі зміни в податковому законодавстві, що може ускладнити продаж хутра за кордон
• Непередбачувана зміна державної політики, що може призвести до повної або часткової заборони даного виду діяльності.
• Найбільшою проблемою, з якою доводиться стикатися при вирощуванні шин шил в Україні, є недостатня кількість грамотних і практикуючих ветлікарів, ветлабораторій. На жаль, після розпаду Радянського Союзу рівень ветлікарів без відповідної постійної практики знизився. Цей фактор можна легко пояснити, адже раніше при працюючому колгоспі були мінілабораторії, зараз, на жаль, в їх дуже небагато і рівень їх, м’яко кажучи, бажає залишатися кращим.
• Можуть виникнути ситуації, для вирішення яких необхідний грамотний ветлікар і ветлабораторія, а з цим в Україні з цим проблема. Доводиться читати відповідну літературу і іноді все робити самому.

Але можна сказати, що належна профілактика та дотримання санітарно-епідеміологічних норм – найкраще лікування. Якщо у Вас технологія вирощування правильна, і ви її не порушуєте, то такі випадки у Вас виникатимуть рідко.

Реалізація шиншил:

Знайти ринок збуту, як шкурок шиншили, так і живого поголів’я труда не складе. Інтернет – це найбільша торговельна площадка, дайте оголошення, і через кілька годин ваш телефон буде розриватися від дзвінків. Цікаво те, що цінне не тільки хутро шиншили. М’ясо звірка також цінується за свої властивості. Воно дуже корисно хворим на туберкульоз, склерозом, або онкологічними захворюваннями.

Середня вартість шкурки коливається від 50 до 90 доларів США. Це та ціна, яку готові платити компанії, що займаються пошиттям хутряних виробів. Протягом останніх трьох років на світових аукціонах ціни на хутро з шиншил тільки збільшуються, і це на тлі світової фінансової кризи. Згідно даних Копенгагенського хутрового аукціону (одного з найбільших хутряних аукціонів в світі), за останні два роки ціни на хутро шиншил виросли на 22-24%, хутро норки – 27-33%. Зростання вартості «м’якого золота» провідні експерти пов’язують зі збільшенням попиту в Китаї, Росії і країнах СНД. Так як гроші нікуди не зникають, а переходять з рук в руки, після впливу економічної кризи вони сконцентрувалися в тісному колі людей з великими можливостями, яких в країнах СНД предостатньо. На сьогодні світовий ринок хутра оцінюється в 9 млрд. доларів США. Серед лідерів продажів, безсумнівно, норка, куниця, чернобурка, горностай, шиншила, бобер та інші. Найбільшими поціновувачами теплою продукції є ті країни, в яких холодний клімат. Тому не дивно, що самі великі фермерські хутрові господарства розташовуються в Данії, Фінляндії, Чехії, Норвегії, Китаї, США, Канаді. У більшості цих країн діють національні програми з підтримки розвитку фермерського бізнесу, зокрема регулярно проводяться виставки, конференції, які частково фінансує держава.

Крім того, шиншила вважається талісманом шукачів скарбів. Це дійсно так – ще стародавні індійці Південної Америки помітили, що звірки селяться там, де поблизу є золото. Зараз вітчизняні «умільці» пристосували ручних шиншил для пошуку на морських пляжах втрачених прикрас із золота. Так що проблем зі збутом звірків чекати не варто. Ну а після того, як справа піде, там вже недалеко і до шиншилової ферми. Головне – бажання!

І як бонус – відео про породи шиншил: