Облицювання виробів рідким (штучним) каменем – виробництво з мінімальними вкладеннями

Облицювання виробів штучним каменемУ середовищі підприємців часто можна почути думку, що малий бізнес і виробництво несумісні. Адже виготовлення конкурентоспроможної продукції неможливе без дорогого обладнання, кваліфікованих фахівців і налагоджених каналів збуту. Але правила існують для того, щоб їх порушувати, і облицювання виробів рідким каменем – наочний приклад того, що організація виробництва можлива навіть при незначних капітальних вкладеннях.

Камінь в інтер’єрі – це завжди красиво і презентабельно, але дозволити собі подібну розкіш донедавна могли не всі. І лише в останнє десятиліття, з поширенням технології облицювання штучним каменем, виробники меблів та будівельні компанії змогли запропонувати своїм клієнтам підвіконня, стільниці, елементи меблів і декору, що імітують натуральний камінь, за демократичною ціною.

Штучний камінь – це композитний матеріал, в основі якого – кам’яна крихта і сполучні смоли. Його затвердіння відбувається за рахунок додавання в масу реактивів: прискорювача та затверджувача.

Технологія виробництва штучного каменю була винайдена у США ще в 60-ті роки минулого сторіччя. Аналог натурального матеріалу швидко став популярний, завдяки відмінним експлуатаційним властивостям.

Штучний камінь:

  • Відрізняється міцністю: він не боїться подряпин, не схильний до корозії;
  • Не старіє, і зберігає свою привабливість довгі роки;
  • Стійкий до впливу ультрафіолетових променів;
  • Дозволяє створити безшовну поверхню будь-якого розміру;
  • Відрізняється багатством колірної гами;
  • Не гігроскопічний, на відміну від натурального каменю, а значить, не схильний до розвитку бактерій;
  • Стійкий до утворення плям від кави і чаю, соків і фруктів, бензину і масла;
  • Простий в ремонті;
  • Приємний на дотик.

В даний час у виробництві меблів і обробці приміщень використовують два різновиди штучного каменю: листовий і рідкий. Вони абсолютно ідентичні за своїм складом, міцності і технічним характеристикам, але, тим не менш, мають принципові відмінності в технології виробництва.

Листовий камінь – це готовий будівельний матеріал: листи з плит ДСП або МДФ, обклеєні штучним каменем. Його виробництво – процес високотехнологічний і дорогий.

Рідкий камінь – облицювально-поверхневий матеріал, робота з яким не вимагає застосування спеціального устаткування і значних витрат на організацію бізнесу. Рідким каменем, як правило, називають не сам матеріал, а технологію облицювання спеціальною сумішшю різних поверхонь. Товщина шару при цьому невелика, і становить 3-15 мм.

Крім доступності технології облицювання для представників малого бізнесу, рідкий камінь володіє ще однією явною перевагою перед листовим аналогом – можливість втілити в життя найсміливіші дизайнерські задумки. Рідкий камінь може застосовуватися для обробки:

  • Стільниць;
  • Умивальників, раковин, ванн, джакузі;
  • Підвіконь;
  • Елементів меблів;
  • Ваз і кахпю;
  • Деталей автомобілів.
  • Основою для напилення можуть служити поверхні будь-якої конфігурації з:
  • Дерева;
  • МДФ;
  • ДСП;
  • Каменю;
  • Металу;
  • Фарфору;
  • Кераміки;
  • Фібергласу.

Крім того, рідкий камінь може застосовуватися для виготовлення декоративної плитки, що імітує кам’яну кладку. Але при цьому потрібно врахувати, що даний матеріал може використовуватися виключно всередині приміщень.

Цільова аудиторія і канали розміщення

Кінцевими споживачами послуги облицювання рідким каменем є дві категорії покупців:

  • фізичні особи (власники приватних будинків, дач) із середнім і нижче середнього рівнем доходу;
  • юридичні особи (будівельні фірми).

Технологія ручного облицювання виробів рідким каменем передбачає виготовлення нетипових виробів, а тому робота здійснюється під замовлення.

Способи реалізації:

  • прямі продажі;
  • реалізація через будівельні магазини: установка виставкових стендів, проведення презентацій;
  • продажі за допомогою посередників: співпраця з будівельними бригадами, виробниками меблів, реалізаторами сантехнічної продукції.

Технологія виробництва

Виробниче приміщення може бути невеликим: до 50 м2, але обов’язково складатися з двох окремих кімнат: у першій відбуватиметься виготовлення рідкого каменя, і нанесення матеріалу на заготовку, у другій – шліфування виробів. Обов’язковою є наявність вентиляційної системи.

Сам процес виготовлення виробів з рідкого каменя простий, і складається з декількох етапів:

  • Підготовка суміші. Прозорий гелькоут (60 – 70%) змішується з гранулами (29 – 39%), ретельно перемішується за допомогою дриля. Безпосередньо перед напиленням, в суміш додається затверджувач (1%).
  • Нанесення суміші на підготовлене виріб, одним із двох способів: прямим або зворотним.

Прямий метод це нанесення рідкого каменя безпосередньо на заготовку. Метод хороший для обробки виробів складної форми, але має ряд недоліків: це великі витрати часу на облицювання, складності первинної обробки виробу і велика витрата матеріалів. Тому більш вигідним з економічної точки зору вважається зворотний метод.

Зворотний метод передбачає виготовлення форми (опалубки) майбутнього виробу з ДСП, фанери або пластику. У неї рівномірно розпорошується суміш з гранул і гелькоута, потім пофарбований грунт з додаванням кальциту. Після затвердіння суміші в форму вкладається підготовлена заготовка з деревинно-стружкового матеріалу. Для видалення надлишків грунту і бульбашок повітря на 60 – 90 хвилин на поверхню плити поміщаються навантаження. Потім майбутній виріб знову заливається грунтом.

  • Шліфування й полірування готового виробу.

Всі подальші розрахунки будуть проводитися для технології облицювання різних виробів: стільниць, підвіконь, ванн, раковин, умивальників рідким каменем.

Яке обладнання вам знадобитися для початку бізнесу?

Облицювання виробів рідким каменем не вимагає ніякого спеціального обладнання! Весь процес виробництва здійснюється за допомогою наступних інструментів.

  1. Дриль-міксер (Підготовка суміші)
  2. Розпилювач гелькоута (Нанесення рідкого каменя)
  3. Шліфувальна машина (Шліфування готового виробу)
  4. Електролобзик (Виготовлення заготовок, опалубок)
  5. Шуруповерт (Виготовлення опалубки)
  6. Дискова пила (Виготовлення заготовок, опалубок)

На початку діяльності немає необхідності вдаватися до допомоги найманих працівників: всі роботи може проводити сам підприємець. Надалі, зі зростанням обсягів виробництва, досить буде найняти 1-2 робітників.

Необхідні витрати на початок бізнесу потрібні будуть для закупівлі:

  • Основне обладнання
  • Витратні матеріали
  • Навчання технології облицювання рідким каменем
  • Витрати на реєстрацію ФОП, виготовлення печаток.
  • Оренда приміщення
  • Проведення маркетингових заходів

Наскільки вигідним може бути бізнес з облицювання виробів рідким каменем?

У зв’язку з малою поширеністю технології на території України, облицювання рідким каменем залишається послугою дорогою.

Утримувати ціни на високому рівні дозволяють:

  • Низька конкуренція в галузі;
  • Високі експлуатаційні властивості покриття;
  • Зростаючий попит на вироби зі штучного каменю;
  • Індивідуальний підхід до виконання кожного замовлення.

Зниження ціни може бути виправдано:

  • Як тимчасовий захід на самому початку діяльності для популяризації послуги серед населення;
  • У тих ситуаціях, коли компанії-конкуренти, які працюють в обслуговуваному регіоні, пропонують клієнтам вигідніші умови.

Технологічний цикл виробництва одного виробу становить не більше 4 годин. Таким чином, за 1 робочий день підприємець зможе виготовити 2 вироби, загальною площею 2 – 6 м2. Виходячи з цього, можна розрахувати приблизну рентабельність виробництва.

  • Денний обсяг виробництва, м2 – 4
  • Кількість змін на місяць – 22
  • Місячний обсяг виробництва, м2 – 88
  • Ціна за 1 м2 продукції, грн. – 2500
  • Виручка, грн. – 220000
  • Постійні витрати, грн. – 55000
  • Витратні матеріали на місячний обсяг виробництва, грн. – 85000
  • Прибутковість, грн. – 80000
  • Рентабельність,% – 39
  • Окупність, місяці – 2

* Розрахунки, носять умовний характер і дають лише загальні розуміння рентабельності даного виду діяльності виходячи з експертної думки авторів матеріалу. Розрахунок окупності необхідно робити консервативним методом, тобто витрати брати по максимуму, а виручку з мінімальних розрахунків.


Ще більше цікавих ідей для бізнесу:


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *